Чомусь життя не приносить ні каплі задоволення, ранком просинаєшся, а нема навіть натяку на шось нове, красиве, миле, приємне, чудове, - як завжди пустота, яку ніц не замінює, вона як частинка тебе самої, не покидає ні на мить, просто супроводжує по життю ... ти хочеш якось це все змінити, але не виходить, бо ти зовсім не стараєшся, хочеш, шоб воно прилетіло до тебе на блюдечку, і то, ти ше б подумала чи прийняти це, чи ні .................. сміх, та й годі!!!!